Комп’ютерна залежність.
До комп'ютерної залежності більш схильні підлітки 11-17 років. У них відбувається втрата відчуття часу, порушення зв'язків із навколишнім світом, виникає почуття невпевненості, безпорадності, страху самостійного прийняття рішень і відповідальності за них.
Комп'ютерна залежність негативно впливає на особистість дитини, викликаючи емоційну й нервову напругу, астеноневротичні та психоемоційні порушення, проблеми у спілкуванні та порушення соціальної адаптації.
Розходження між реальним «Я» і своїм інтернет-образом.
Ототожнюючи себе з героєм гри, дитина отримує можливість своєрідної самореалізації у віртуальному світі. Це призводить до погіршення психологічного стану дитини: зміни її емоційного стану, підвищення тривоги, роздратованності, зниження самооцінки, проявів невпевненості в собі, виникнення агресії до оточуючих, погіршення навчальних показників і порушення соціалізації.
Адиктивний фанатизм (релігійний - сектантство, політичний - партійний, національний, спортивний, музикальний і т.ін.).
Пристрасть до роботи з комп'ютером - програмування, хакерство.
Основні мотиви хакерства: допитливість, боротьба за вільне розповсюдження і доступність інформації, самоствердження, відчуття власної сили, захоплення процесом, недостатність пізнавальної активності при навчанні, належність до «хакерскої культури», залежна поведінка.
Кібербулінг - одна з форм переслідування дітей і підлітків з використанням цифрових технологій. Кібербулінгу підлягають діти, яких відштовхнули однолітки. Іноді для цього створюються сайти, де розміщуються компрометуючі матеріали на дитину, яку переслідують.
Надмірна зацікавленість індивідуальними та/або онлайн-іграми.
Агресивні ігри здатні зашкодити психіці дитини. Не слід вводити в арсенал дитячих ігор агресивні ігри з деструктивним змістом, що закликають до насилля і руйнування. Такі ігри негативно впливають на психіку дитини, підвищують тривожність і дратівливість, роблять її більш збудженою і неслухняною, вчать вирішувати проблеми з позиції сили.
Кібероніоманія.
Неконтрольовані покупки в інтернет-магазинах, без необхідності їх придбання та урахування власних фінансових можливостей, постійна участь в онлайн-аукціонах.
Кіберкомунікативна залежність (надмірне спілкування у чатах, участь у телеконференціях).